Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Угорщина не сприятиме проведенню засідання НАТО-Україна на рівні міністрів оборони. Про це він заявив після зустрічі з головою Товариства угорською культури на Закарпатті і народним депутатом Верховної Ради Василем Брензовичем.
Сійярто повідомив, що позиція Угорщини, як і раніше, залишається незмінною: Будапешт не підтримає євроінтеграційні прагнення Києва, поки ним порушуються європейські і міжнародні права. .
Як стверджує угорський міністр, Угорщина готова до консультацій та укладення домовленостей із Києвом у питанні закону про освіту, але лише у випадку, якщо їхній зміст збігатиметься з інтересами та бажанням угорської меншини на Закарпатті.
Міністр зазначив, що офіційний Будапешт і надалі розглядає освітній закон України як такий, що спрямований проти міжнародних та європейських норм, двосторонніх домовленостей і базового договору між Угорщиною та Україною.
За словами Сійярто, це все співпадає з очікуваннями Євросоюзу, згідно з якими, вже здобуті нацменшинами права не можна відбирати.
Міністр додав, що із часу ухвалення рішення Венеційською комісією жодних консультацій між українською владою, урядом Угорщини та представниками угорської меншини на Закарпатті не було.
Він наголосив, що в Будапешті з тривогою слідкують за подальшим розглядом у Верховній Раді законопроектів, які, на його думку, дискримінують права нацменшин. Сійярто сказав, що вже розпочалася попередня робота щодо підготовки закону про середню освіту в Україні, але стосовно цього не було консультацій із Угорщиною та закарпатськими угорцями.
Відносини між Україною та Угорщиною загострилися у зв’язку з новим українським законом про освіту, який набрав чинності 28 вересня минулого року. Норма закону щодо мови освіти, державної, викликала критику в деяких колах в Україні та за кордоном.
Перехідні положення закону передбачають: «особи, які належать до корінних народів, національних меншин України і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року, до 1 вересня 2020 року продовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які існували до набрання чинності цим законом, з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою».
Статтю сьому закону «Про освіту» (про те, що мовою освіти є державна, українська, мова), яка викликала стурбованість, надіслали на розгляд Венеціанської комісії. І 8 грудня 2017 року ця комісія у своїх висновках, серед іншого, рекомендувала Україні продовжити перехідний період до застосування мовної статті закону «Про освіту».
…