У Чехії через шість годин після закриття виборчих дільниць на виборах президента порахували всі голоси. Жоден із кандидатів не набрав понад 50 відсотків чинних відданих голосів, у друге коло виходять нинішній президент Мілош Земан і вчений Їржі Драгош, колишній голова Академії наук Чехії, а нині голова Чеського товариства хімічної інженерії.
Земан отримав 38,56 відсотка голосів, Драгош 26,60 відсотка. Участь у виборах склала 61,92 відсотка.
Ці дані наразі мають статус попередніх, офіційно їх мають затвердити на початку наступного тижня – можливо, 16 січня.
Друге коло, що так само триватиме два дні, відбудеться через два тижні – 26–27 січня.
Більшість соціологічних опитувань, що були проведені ще перед виборами, прогнозували, що в разі виходу у друге коло Земана і Драгоша саме 68-річний Їржі Драгош, відомий як проєвропейський ліберал, переможе 73-річного Мілоша Земана, відомого своєю євроскептичною і проросійською позицією і особистою прихильністю до президента Росії Володимира Путіна. Соціологи вважають, що кандидатура Драгоша об’єднає більшість супротивників Земана, невдоволених такою позицією чинного президента.
Іще до оголошення повних результатів виборів кілька з семи інших кандидатів, які набрали від часток відсотка до трохи більше ніж 10 відсотків голосів, виступили на підтримку Драгоша у другому колі. Спільна підтримка чотирьох кандидатів, які посіли третє – шосте місця і вже виступили за Драгоша, становить майже 33 відсотки.
Також соціологи припускають, що Земан натомість сягнув вершини своєї виборчої підтримки вже в першому колі, і до другого вона не має шансу помітно зрости.
Сам Мілош Земан після оголошень перших результатів, що свідчили про його перше місце, але не перемогу, привітав Драгоша з «гарним другим місцем» і заявив, що приймає виклик суперника на прямі теледебати. Перед першим колом Земан не з’явився на жодні теледебати особисто, посилаючи своїх представників. Через це його звинувачували в тому, що він боїться прямих дискусій.
Нинішні вибори є другими в Чехії прямими виборами президента – раніше голову держави обирав парламент.
У Чехії, що є парламентською республікою, президент має обмежені повноваження, але деякі з них досить важливі – наприклад, призначення кандидата на посаду прем’єр-міністра для формування нового уряду. Крім того, президенти Чехії традиційно відіграють велику роль у публічних дебатах у країні.
…