В ООН провалилася резолюція Росії про розслідування щодо хімічної зброї в Сирії

У Раді безпеки ООН не пройшов проект резолюції, що стосувався продовження мандата розслідування про використання хімічної зброї в Сирії, який подала Росія.

За цей проект проголосували лише чотири з 15 членів Ради безпеки, включно з самою Росією, сім було проти і ще чотири утрималися.

Раніше 16 листопада Росія зняла свій проект із голосування, але після того, як вона вдалася до права вето і заблокувала американський проект на ту саму тему, його знову винесли на розгляд.

Таким чином, мандат розслідування збігає вже опівночі на 17 листопада за часом Нью-Йорка, і цей орган, так званий Спільний механізм розслідування ООН і Організації за заборону хімічної зброї щодо хімічних атак у Сирії, не зможе продовжити розслідування щодо призвідників хімічних атак у Сирії.

Російський проект, конкурентний до американського, пропонував продовжити цей мандат лише на шість місяців. До того ж він містив критику роботи місії і сумніви в її висновках і пропонував вимагати змін у цій роботі, зокрема, обов’язкового внесення до звітів тверджень уряду Сирії.

Американський проект, який заветувала Росія, навпаки, містив схвальну оцінку роботи розслідування і пропонував продовжити його мандат іще на два роки.

Таким чином, Росія заветувала вже 10 проектів резолюцій, що стосувалися Сирії, від початку війни в цій країні 2011 року.

Напередодні Росія відкинула заклики США й інших країн не блокувати в ООН міжнародне розслідування щодо застосування хімічної зброї в Сирії.

24 жовтня Росія вже блокувала в Раді безпеки ООН попередній проект резолюції про продовження мандата місії ООН і Організації за заборону хімічної зброї. США тоді у відповідь звинуватили Москву в підриві роботи місії і неповазі до загибелі людей.

А 26 жовтня Спільний механізм оприлюднив свій черговий звіт, який, зокрема, склав вину на владу Сирії за газову атаку у квітні цього року в утримуваному тоді повстанцями місті Хан-Шейхуні, внаслідок якої загинули не менш ніж 87 мирних мешканців, серед них принаймні 30 дітей і багато жінок, і ще сотні потерпіли. У звіті наведені численні докази того, що отруйний газ зарин, використаний для нападу, походив із високоякісних сирійських урядових запасів, а не був саморобним продуктом повстанців, чи що кратер від вибуху боєприпасу могла спричинити тільки авіабомба, а не підрив якогось пристрою на землі. Розслідування також виключило версію про влучення урядової авіації Сирії в хімічну зброю самих повстанців: будівля, яку Москва й Дамаск називали «складом» чи «заводом» такої зброї, була насправді медпунктом.

Раніше Організація за заборону хімічної зброї провела і своє окреме розслідування, яке виявило свідчення, що напад у Хан-Шейхуні вчинили з застосуванням зарину сирійські урядові сили.

І влада Сирії, і її союзник Росія, попри всі докази, продовжують заперечувати ці висновки, як і попередні звинувачення режиму в Дамаску в застосуванні хімічної зброї.

У попередніх розслідуваннях Спільного механізму вже було доведено принаймні три випадки застосування зарину сирійськими урядовими військами у 2014–2015 роках, а також застосування гірчичного газу (іприту) екстремістським угрупованням «Ісламська держава».

Спільний механізм розслідування був створений Радою безпеки ООН 2015 року, 2016-го його діяльність продовжили ще на рік.

Тим часом іще з 2011 року діє ще один схожий механізм – Комісія ООН для розслідувань щодо Сирії. Як мовилося у звіті цієї комісії на початку вересня, вже 14-му від початку її роботи, зокрема, інцидент у Хан-Шейхуні є одним із найпереконливіших за доказами використання хімічної зброї військами сирійського режиму.

Загалом у цьому звіті нараховано 33 випадки застосування в Сирії хімічної зброї, починаючи від 2011 року, і 27 із цих нападів, за даними розслідування, здійснили саме сирійські урядові війська.


1&1

leave a comment